Монастир

Відпустове місце Кохавино (тепер с. Гніздичів Жидачівського району Львівської області) відоме з 1646 р. 
Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а у 1748 р. простору дерев'яну церкву. Поруч з нею виріс монастир кармелітів. 

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р. 

Визначною подією в історії Кохавино став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи. 

Історія Кохавини розпочинається від появи у ХVІІ ст. чудотворного образу. В парафіяльному щоденнику Кохавинської церкви з 1927-1931 років на 1-2 сторінці читаємо наступне: "Цей образ намальований на дубовій дошці гарно обробленій, один лікоть ширини та один і три четвертих ліктя довжини (56/82 см). На образі зображена Пречиста Діва Марія, яка тримає на лівій руці Дитятко Ісуса, внизу напис латинською мовою " O MATER DEI ELECTA ESTO NOBIS VIA RECTA ” ("О Мати Божа, вибрана, Ти є нашою прямою дорогою <до Господа> ”). Образ від прадавніх часів знаходився при дорозі, яка проходила з м. Жидачева до м. Руди, на старому дуплавому дубі в кохавинському лісочку, біля заїзду. Цей гарний образ, як також чудове розміщення місця, привертало увагу подорожуючих та навколишніх мешканців; хто тільки проходив повз це місце, зупиняючись заносив молитву чи коротке побожне зітхання, прославляючи Царицю Неба, дивлячись на Її образ, як також просив Її заступництва на дальшу подорож. І Господь Бог за молитвами Пресвятої Богородиці не одного подорожнього на цьому місці вислуховував і в труднощах потішав. На жаль невідомо хто намалював образ і встановив його в тому місці” .

Офіційного розголосу образ дістав у 1646 р. разом з чудом, яке сталося з дідичкою Руди Анною Воянковською. Згідно усної традиції, яка у ХVІІІ столітті була задокументована, її коні клякнули і не рухались вперед, поки вона не вийшла з карети помолитись. У 1650 році образ вже славився чудотворною силою і був перенесений з дуба процесією до парафіяльної церкви в містечку Руда. В 1680 році Київська воєводина Тереза Виговська побудувала у кохавинському лісі дерев'яну каплицю, куди за наказом Львівського Архієпископа Констанція Липського перенесено образ. На урочистість перенесення прибуло дуже багато паломників. Відтоді це місце стає центром для безперервного паломництва вірних. Деякі паломники оселюються біля каплиці назавжди провадячи пустельницьке життя, посвячуючись молитві, яка від цього часу стає неустанним прославленням Бога і Матері Божої в цьому місці.

Розголос про чудодійну силу образу рознісся по всій околиці. Господь Бог за посередництвом Матері Божої вислуховує молитви тих, хто з вірою просить у своїх потребах, діються навіть чудесні оздоровлення. У 1740 році прибуває церковна комісія, яка зібрала від людей свідчення про чуда, присягнувши на Біблії. Власник м. Руди Костянтин Виговський у 1748 році починає будувати нову дерев'яну церкву, щоби в ній помістити образ Кохавинської Матері Божої. 12 травня 1755 року Львівський архієпископ Вижицький висилає знову Церковну комісію до Кохавини для докладного вивчення справи, пов'язаної з визнанням чудотворності образу. Опитавши свідків, вони склали під присягою визнання про історію образу і про надприродні чуда та ласки, отримані за посередництвом Кохавинської Матері Божої. На підставі всіх свідчень і заключних актів архієпископ проголошує 26 травня 1755 року образ Матері Божої Кохавинської чудотворним.

22 червня 1755 року, у перший день Зелених Свят за українським календарем, львівський архієпископ Вижицький особисто приїхав на перенесення чудотворного образу з каплиці до новозбудованої церкви. Обряд перенесення відбувся урочисто з участю вірних трьох обрядів: греко-католицького, латинського і вірменського. Урочисту Архієрейську Літургію у візантійському обряді відслужив єпископ Львівський Лев Шептицький (пізніший Митрополит), приїхавши спеціально зі Львова разом із своїм хором. З ним співслужив о. Каспрович, апостольський Протонотарій і адміністратор Львівської Вірменської Архікатедри.

 - Наполеон Орда. Проща в Кохавині (Гніздичів)

Від кінця ХVІІІ ст. до середини ХІХ ст. культ Кохавинської Матері Божої занепав. Але після періоду застою первісна слава цього чудотворного образу Матері Божої та місця відроджується знову. Із-за чисельності паломників, які не вміщалися у дерев'яній церкві, вирішено будувати велику кам'яну церкву. 7 червня 1868 р. посвячений наріжний камінь під будову нової церкви романського стилю. Її будова просувалася з великими труднощами, і закінчилася щойно у 1894 році. 

З 1931 р. монастирем володіли отці Єзуїти, які вивезли перед війною образ Кохавинської Матері Божої до Польщі. За радянських часів на місці монастиря було розміщено інтернат для розумово відсталих дітей, а храм перетворено на льонопункт. 

У 90-х рр. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Адреса:

монастир св. Герарда
вул. Ярослава Мудрого, 4,
смт. Гніздичів, Жидачівського району, Львівської області, 81740.
тел: (8239) 48-212, 48-252

Їхати можна зі Стрия та Ходорова приміським поїздом в напрямку Жидачева до зупинки Гніздичів. Також є можливість з різних сторін дістатися до Жидачева маршруткою. Відстань від Жидачева до монастиря в Кохавино – 8 км, а зі Стрия - приблизно 25 км.