Вівторок, 12.12.2017, 22:37
К В І Т Н Е В Е
Жидачівський район Львівська область
Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Статті авторські [13]
УПА [1]
статті, фотографії...
НГО "ІКТ"ДЗВІН" [2]
МОВА САЙТУ
Форма входу
Наша кнопка
Наша кнопка для Вашого сайту:
сайт Квітневого
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КОМЕНТАРІ
Забув сказати: Оксана Франків теж не відповіла. Я її знайшов по редакціях, не цікаво журналістці.

А от і відповідь, я було думав, що він Галини Чайки, а виявилось, що від Галини Козяр. Нема часу на ...

Не побачили чи не знають, що відповісти?
Раніше, як я вже помітив, такої традиції не було. То...

А я зрадів! От добре, які хлопці і дівчата!
Аж дивлюсь: 2012. Ну то треба реанімувати проект?

Вітаю шановну Голову, читачів сайту. Їх, як можна  побачити з переліку є зареєстрованих, зо два деся...

Головна » Статті » Статті авторські

Апітуризм – інноваційний напрямок у бджільництві

   Така недооцінка зрештою призводить як до зниження споживацького попиту на продукцію українського бджільництва, так і до недостатньої уваги та підтримки з боку державних структур. Отже, необхідно шукати ефективні шляхи для більш успішної реалізації потенціалу українського бджільництва. Одним з таких шляхів є розвиток апітуризму, тобто відпочинку, пов’язаного з вживанням продуктів бджільництва та ознайомленням з його технологіями і традиціями.



   Які асоціації виникають у більшості іноземців зі словом Україна? Чорнобиль, сало, Клічко, писанка, вареники... Мед до цього переліку, як правило, не входить, хоча бджола і мед могли б бути значно більш привабливими і автентичними символами України, ніж сало і Чорнобиль.
   Формування світового іміджу України – важлива функція держави, отже розвиток таких брендів, як український мед та українська пасіка не може залишитись поза державною увагою. Апітуризм може стати одним з найбільш ефективних шляхів до створення міжнародного іміджу України як «медової» країни – для цього ми маємо усі необхідні чинники.

 
   Не можна сказати, щоб апітуризм був таким вже незвіданим для України. З давніх давен відомо про лікувальні властивості відпочинку на пасіці, іноді пасіки стають екскурсійним об’єктом для школярів або студентів, підвищеним попитом серед туристів користуються садиби сільського туризму, що мають пасіки. Існують приклади успішної співпраці турагенцій з власниками пасік. Ці факти свідчать про наявність потенційного попиту на такий вид туристичних послуг, як відпочинок на пасіці. На сьогоднішній день такий попит значно перевищує пропозицію, адже переважна більшість існуючих пасік не пристосовані для відвідування туристами. Наявність нереалізованого попиту обумовлює сприятливе соціально-економічне середовище для розвитку нової галузі і розширення продукції бджільництва на новий вид продукту – туристичний продукт.

    Успішно розвивається апітуризм в країнах Європи – там він має також назви honey tourism (медовий туризм) та bee tours (бджолотури). Це також може бути свідченням про перспективність апітуризму для України, адже, як було зазначено, бджільництво в Україні досягло видатних успіхів, та й традиційні методи господарювання (привабливі для туристів) збереглися у більш автентичному вигляді, ніж в індустріально розвинутих країнах.
     Чим саме пасіка може привабити туристів?
  • По-перше, це ознайомлення з однією з найдревніших культур людства – культурою бджільництва. Біологія, фізіологія та «соціологія» бджолиної сім’ї, таїнство створення меду, сучасні надбання у технологіях бджільництва – усе це може бути не лише цікавим, але й видовищним. А життя на пасіці та робота з бджолами дарують людині мудрість та наближають її до гармонії з навколишнім світом – мало який з видів відпочинку може таким похвалитися.
  • По-друге, справжні поціновувачі меду та інших бджолопродуктів радо сприймуть можливість куштувати та купувати їх прямо на місці виробництва, де, крім усього іншого, вони зможуть також пересвідчитись у дотриманні технологій та високій якості продукції пасіки. А особливо привабливими для туристів будуть продукти, до виготовлення яких вони долучились особисто.
  • По-третє, потужною складовою апітуризму може стати лікувальний туризм. Для оздоровчих цілей можуть використовуватись не лише продукти бджільництва або бджолина отрута, а й цілюща енергетика бджолиної сім’ї, і успішні приклади такого використання вже відомі і приваблюють споживачів.
Цей перелік можна було б ще продовжувати, але наведеного достатньо для ствердження, що апітуризм в Україні має право на існування і перспективи розвитку.
 
Отже, які є позитивні сторони розвитку апітуризму?


Для власника пасіки:

- Використання пасіки у якості туристичного об’єкту дає додатковий заробіток без витрачання матеріальних ресурсів. Більш того, туристичний продукт має таку унікальну властивість, що чим більше його продаєш, тим більше його залишається, адже популярність об’єкту зростає пропорційно кількості його відвідувачів, що отримали позитивні враження.
- Туристи є дуже зручними покупцями продуктів бджільництва, адже вони приїжджають самі і купують продукцію прямо на пасіці, що суттєво знижує собівартість. Це зручно і для споживачів, адже відвідуючи пасіку і знайомлячись з технологією виробництва, покупець може бути впевнений у якості продукту.
- Туристи, що відвідали пасіку і пересвідчились у високій якості її продукції, забезпечують дуже ефективну рекламу, яка не лише не потребує капіталовкладень, а, навпаки, приносить гроші.
- Продаж туристичних послуг дозволяє більш повно використовувати ресурси садиби, адже туристи платять не лише за відвідання пасіки, а й за нічліг, харчування, сувеніри, тощо. Це може забезпечити зайнятість для всієї сім’ї, а іноді і для значної частини сусідів та родичів, Найзручніше і для господаря, і для туристів, якщо відвідувачі можуть розміщуватися на нічліг прямо у тій садибі, при якій знаходиться пасіка. Якщо ж такої можливості нема, не біда – можна організувати розміщення туристів у сусіда.
- Найбільш перспективним є розвиток апітуризму на базі невеликих пасік, котрі за умови традиційного їх використання, є низькорентабельними. Обслуговування туристів суттєво підвищує рентабельність, крім того, власники невеликих пасік мають більше вільного часу і можливостей для прийому туристів.

Для асоціації виробників:
- розвиток апітуризму підвищує авторитет громадської організації як серед її членів, успішному бізнесу яких вона сприяє, так і серед пересічних громадян, для яких вона є джерелом інформації та гарантом якості.
- Пасіки та господарства, орієнтовані на обслуговування туристів є зручним демонстраційним об’єктом для представницької діяльності – прийому партнерських делегацій, організації інформаційно-рекламних турів, пропаганди бджільництва як такого.
- Проведення світового конгресу «Апімондія-2013» є потужним стимулом до розвитку апітуризму, адже тисячам іноземних відвідувачів конгресу треба буде показувати щось крім виставкових стендів, а досвід обслуговування туристів потребує чималого часу для його напрацювання.
- Рекламно-інформаційна та навчальна діяльність, а також сертифікація та контроль якості послуг можуть стати вагомим джерелом фінансування організації, а також методом залучення нових членів шляхом надання їм відповідних пільг.

Для держави:
- Апітуризм за всіма ознаками є сталим видом туризму, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, створює нові робочі місця.
- Апітуризм є одним з небагатьох видів екологічно-дружнього бізнесу, успішність якого напряму залежить від екологічного стану довкілля. Отже, розвиток апітуризму створює у місцевих жителів потужну фінансову мотивацію до збереження довкілля, а у туристів формує екологічну свідомість та дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
- Розкрутка меду та інших продуктів бджільництва у якості туристичного бренду сприятиме зростанню іміджу України на світовому рівні, використовуючи для цього один з небагатьох реально конкурентоспроможних ресурсів України. При цьому цей ресурс не виснажується, а навпаки, зростає.
- Розвиток апітуризму дасть поштовх до відродження традиційної української культури, яке є одним з важливих державних пріоритетів. А світовий авторитет українського бджолярства автоматично сприятиме зростанню поваги до української культури загалом.

   Отже, підсумовуючи, можна сказати, що Україна має потребу у розвитку апітуризму і має всі необхідні для цього умови. З чого треба починати для успішного руху в обраному напрямку? Розглянемо так само три рівні діяльності – індивідуальний, громадський і державний.
   Власнику пасіки для започаткування діяльності по прийому та обслуговуванню туристів варто почати зі збору інформації про нормативно-правову базу, що регулює цю галузь; про умови оподаткування; правила прийому туристів та категоризацію якості послуг; основні принципи маркетингу, ціноутворення та рекламування. Потім доцільно скласти щось на зразок бізнес-плану, де будуть перераховані необхідні заходи, капіталовкладення та очікувані заробітки. Наступними кроками будуть підготовка садиби та пасіки до прийому туристів, розробка екскурсійно-демонстраційної програми, розробка рекламно-маркетингової стратегії, розміщення реклами. Після цього можна наготувати гаманця, сісти, склавши руки, і очікувати туристів .
   Практично всю необхідну інформацію, а також чималий накопичений досвід можна знайти у Спілці сприяння розвитку сільського туризму в Україні (www.greentour.com.ua ), яка постійно видає методичну інформацію у журналі «Туризм сільський зелений» та в окремих брошурах.
    На рівні громадської організації (наприклад, Братства бджолярів України) необхідно почати зі створення інформаційної інфраструктури, яка, з одного боку відповідатиме потребам бджолярів, а з другого – запитам споживачів. Для цього треба провести інвентаризацію наявних пропозицій, створити відповідну базу даних та Інтернет-сторінку, вивчити міжнародний та внутрішній досвід у цій галузі, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників наданню послуг апітуризму та їх просування на ринок. До компетенції громадської організації належать також: проведення маркетингових та соціо-економічних досліджень, розробка системи якості послуг та контроль за її дотриманням, оптимізація нормативно-правової бази, всебічний захист інтересів виробників продукції та послуг.
   Держава, зі свого боку, повинна, спираючись на авторитетні громадські організації, забезпечити сприятливу нормативно-правову базу (на загальнодержавному рівні) та всебічну підтримку (головним чином, на регіональному рівні). Інколи для цього достатньо дати вказівку контролюючим та фіскальним органам бути поблажливими до початківців у даній галузі. Суттєво держава може допомогти також інформаційною підтримкою. Але найбільш ефективними можуть стати регіональні програми розвитку галузі (апітуризму чи бджільництва) на зразок тих, що успішно працюють у деяких регіонах у галузі сільського туризму.

На завершення хотілося б висловити сподівання, що апітуризм посяде гідне його місце в українській економіці та культурі, а його розвиток сприятиме відродженню українського села, розквіту духовних та культурних традицій українського народу, покращенню екологічного стану української природи та зростанню міжнародного іміджу України.

Володимир Триліс,
канд.біол.наук, експерт-дорадник з питань сільського туризму, голова Комісії з екологічного маркування садиб Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні


На Закарпатті відкрився перший в Україні музей меду.

У Мукачеві відкрили «Медовий Дім»—своєрідний Музей меду, в якому можна скуштувати меду різних сортів, вивчити, чим корисні інші продукти бджолярства, поглянути, яким реманентом користується пасічник, побачити, який мед продукують інші країни світу та безпосередньо поспостерігати за роботою бджіл


"Медовий дім" – одна з атракцій Медового шляху Закарпаття та входить до туристичного маршруту "Солодке Закарпаття"

Організувала Музей меду сім’я пасічників, які багато років займаються бджільництвом. Крім різних сортів меду, відвідувачі можуть побачити і численні продукти бджолярства: прополіс, забрус, маточне молочко, пилок, "бджолиний хліб", бджолиний підмор, навіть настоянку з личинок воскової молі. Окремо на стендах розміщена колекція меду з 27країн світу, яку подарував завідувач кафедри туризму УжНу Федір Шандор. "Маємо мед з Ізраїлю, Чехії, Ліхтенштейну, Індії, навіть Австралії",-- каже Людмила Переста.

Охочі можуть детальніше розглянути реманент пасічника. На іншому стелажі умістилася колекція іграшкових бджілок. Ще один пункт програми – дегустація напоїв з меду. "Зокрема, медовухи, напою, який виготовляється з допомогою бродіння меду та додаванням (або без) соків, плодів ягід, - коментує засновник музею Віктор Переста.—Ще один чудовий напій—це медовий бальзам—настій на лікарських травах, зеленому горісі, суниці. Має хороший загальнозміцнювальний ефект".

Відвідувачі Музею меду мають можливість також почути безпосередньо від пасічників, що таке мед, які властивості похідних від меду продуктів, як робиться мед та працюють бджоли. У спеціальному скляному ящику відтворено частину вулика, де справжні бджілки снують між сотами. Велетенська бджілка, вагою 40 кг примостилася і на даху Медового дому. Скульптуру виготовив ужгородський митець. У планах організаторів – створити біля будинку спеціальний майданчик з невеликою пасікою. Там проводитимуть спеціальні лекції для дітей та дорослих. на практиці демонструватимуть роботу пасічника, навчатимуть бджільництву.
     




Джерело: http://www.airbees.com/forum/viewtopic.php?t=4426
Категорія: Статті авторські | Додав: admin (28.06.2011) | Автор: Володимир Триліс, канд.біол.наук,
Переглядів: 2343 | Коментарі: 3 | Теги: пасіка, володимир триліс, музей меду, бджола, апітуризм | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 3
avatar
1
Мені дуже подобаються такі мандрівки в яких можна багато дізнатись про місцеві традиції, звичаї, а також покращити здоров"я, скуштувати щось смачненьке..... а мед - це взагалі здорово!!!
avatar
2
smile спасибо за информацию, познавательно))))))))
avatar
3
holiday
avatar
Пошук
Випадкове ФОТО
Block title
   
ВАРТО ЗНАТИ
[
Як знайти людину в Україні? (7)
[
Історико – етнографічна експедиція. (4)
[
Апітуризм – інноваційний напрямок у бджільництві (3)
[
"Діти - квіти доглянемо разом" (1)
[
СКАТЕРТЬЮ ДОРОГА Советская Социалистическая Святая Русь (1)
[
Продам Батьківщину. Без посередників (1)




ДРУЖНІ САЙТИ

сайт Бистрого
 
 
kvitneve.ucoz.org