Квітневе рай для туристів

Ліна Костенко

admin — Thu, 20 Aug 2015 11:46:52 GMT

І неповторність кожної хвилини
шукає шлях від болю до перлини...

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.

Блог, який варто відвідати!

admin — Sat, 14 Apr 2012 23:36:48 GMT

Блог Куприн Олі "МІЙ СВІТ"

Mylene Farmer - Regrets

admin — Sat, 15 Jan 2011 18:22:26 GMT

СОЖАЛЕНИЯ

Далеко очень далеко от мира,
Где ничто никогда не умирает,
Я совершаю это долгое,
Это приятное путешествие.
Наши души смешиваются
С вечными снегами,
А любовь скрывает
Свое истинное лицо.
Приходи, не могу больше сдерживаться
Какое теперь имеет значение,
Что я знаю, почему
Умерла любовь.
Мы храним невинность
И беззаботность
Наших былых, волнующих игр.
Не испытывай сожалений,
Доверься мне и думай
О том, что вся эта безысходность
Охлаждает чувства.
Не испытывай сожалений,
Пообещай мне это, ты ведь знаешь,
Что зима и осень не могут любить друг друга.
В пьяной голове
Прерванные мечты,
Я пью за нашу увядшую любовь.
В ветре, я угадываю
Наши отчаянные губы,
Которые нас венчают
Тайно.
Не открывай дверь,
Ты знаешь, это ловушка
Из сожалений,
Из проклятий.
Я схожу с ума от смены времен года
Я пришла, чтобы увезти тебя
Туда, где спят те, кто любит друг друга.
Не испытывай сожалений…

Humanity-Scorpions

admin — Thu, 26 Aug 2010 14:02:06 GMT

Человечество
(перевод Татьяна Фролова из Краснознаменска)

До свидания,
Человечество,
Пришла пора прощаться.
Окончена игра,
Умолкнет смех
И плачет ангел...

Конец вашему безумию,
Человечество,
Вы продали душу ради тщеславия,
Фантазий и лжи.

Вы - капля в ливне,
Вы - лишь цифра, а не личность,
Но вы этого не видите!
И не верите!
В конце концов,
Вы - иголка в стоге сена,
И вы подписались под этим!
А теперь вам жить с этим!
Человечество,
Человечество,
Прощай...
Прощай!

Идите своим путем,
Прощайте, вот цена
Всех ваших эгоистических игр,
Ваш придуманный мир
Исчез!

Бегите и прячьтесь, ведь небо пылает!
Одумайтесь,
Вода поднимается, вас накрывает,
В глазах ваших вижу конец света.
Ничто нас не изменит,
Никто не спасет нас от нас самих...

Тріо Маренич

admin — Sun, 04 Jul 2010 13:40:04 GMT

"ТРИ ТОПОЛІ НА ТРИ СТОРОНИ"

Ансамбль "Медобори" 1982рік ретро з дитинства

admin — Thu, 01 Jul 2010 14:20:28 GMT

"ТРИ ДОРОГИ"

День, коли ти не прийдеш

admin — Tue, 29 Jun 2010 20:00:25 GMT

Мов блискавка, захована у хмарі,
Він вибухне, він вихлюпне із меж,
Він буде, він записаний в сценарій,
Той чорний день, коли ти не прийдеш.

Достоту, то — твоя остання пісня,
А я — тебе шукала між усіх.
Ми — ніч і день, вода й вогонь, ми — різні,
Мов щастя і біда, мов плач і сміх.

Хто тому винен: доля, Бог чи люди,
Не зна ніхто, і ти не знаєш теж,
Та буде, конче, неодмінно буде,
Той білий день, коли ти не прийдеш.

Ти так боїшся влади над собою,
Все зважуєш, усе кладеш на карб,
З останньою осінньою любов'ю
Згорить свободи неоцінний скарб.

Іще одна із драм, незнаних людям,
Іще одна з невидимих пожеж,
Що спалахне, що достеменно буде
В той... просто день, коли ти не прийдеш.

Мені зовсім не вас називати судилось коханим

admin — Tue, 29 Jun 2010 19:52:18 GMT

gifp.narod.ru

Мені зовсім не вас називати судилось коханим,
Мені зовсім не вам обігріти судилось життя,
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Перетнулись дороги, немов у двобої шаблі.
Перший погляд, і ми зрозуміли одразу й довіку —
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Ви для мене тепер, наче острів у синьому морі,
Ви надія і захист наївних червоних вітрил.
Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил.

Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,
Я наповню вам душу незвіданим досі вогнем,
Я кохатиму вас, зігріватиму ваше безсоння,
Я дарунок небес, тільки ви упізнайте мене.

Тихо плачуть скрипки у фіналі то форте, то піано,
Виливаючи срібно мої фіалкові жалі.
Я з майбутнього гостя, я ваша єдина, кохана,
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Все минуло, рідна....

admin — Thu, 17 Jun 2010 14:14:02 GMT

Віктор Павлік "Все минуло, рідна..."

Ни к чему, вспоминать и не надо

admin — Thu, 17 Jun 2010 14:06:53 GMT

я с женой растался после 10 лет и смотрю -ЗАХНЫКАЛ ,а
чесно -поплакал