І неповторність кожної хвилини
 шукає шлях від болю до перлини... 

 Не говори печальними очима 
 те, що не можуть вимовить слова. 
 Так виникає ніжність самочинна. 
 Так виникає тиша грозова. 

 Чи ти мій сон, чи ти моя уява, 
 чи просто чорна магія чола... 
 Яка між нами райдуга стояла! 
 Яка між нами прірва пролягла!

 Я не скажу і в пам'яті - коханий.
 І все-таки, згадай мене колись.
 Ішли дві долі різними шляхами.
 На роздоріжжі долі обнялись.