Парк

19 серпня на свято Спаса в с. Бориничі біля каплички з джерелом цілющої води є храмове свято.

Для довідки, ось історія про джерело в с. Бориничі:

Цікава легенда про одну з „святих криниць у Жидачівському районі, яка пов’язана з історією Бориницької каплички. У 1862 році місцевий священик Черницький писав: „При залізній дорозі між Бібркою і Ходоровом лежить на родючій рівнині село Бориниці Бібрського повіту (нині Жидачівського району).

Ріка Суходілка розділяє село на дві частини. Його оточують порослі лісом горбки, де працюють люди в каменоломнях або випалюють вапно. За народним переказами в старовину цю місцевість оточували темно густі бори (ліси). Звідси має походити назва Бориниці.” Якраз із цим селом пов’язана історія „святої криниці".

Хто відкрив цілюще джерело, нема певних доказів. Є тільки народний переказ, що його відкрили дуже-дуже давно богомільні та побожні люди, побачивши на тому місці вночі світло та образ Божої Матері. Крім цього народного переказу є ще й другий, який стверджує, що на дереві при криниці літом безперервно кувала зозуля. Своїм куванням вона ніби накликувала людей, бажаючи їм сказати: "Приходіть із вірою порятунку у Божу Матір і в чудотворні сили оздоровляючої води у цій криниці”. Тому – то названо ту криниченьку Зозулиною.

Знаходиться криниця в лісі на межі чотирьох сіл Бориничі, Илова, Ляшок і Борусова. До неї стали приходити люди з незапам'ятних часів. Ходять і дотепер, несучи до цієї чудотворної оздоровляючої води різного роду тілесні недуги. Найбільшого розголосу в околицях набрала ця криниця тоді, коли глухоніма дівчинка-пастушка оздоровилась від тяжкої недуги, обливаючись водою та п`ючи воду з неї. У знак цієї події в 1863 році граф В.Борковський вибудував навпроти криниці муровану капличку, прикрашену куполом і дзвіничкою. Поряд із капличкою та криницею люди встановили фігуру Пречистої Діви. Роки приходили, поклонялись тому святому місцю доти, поки не прийшла на Західну Україну Радянська влада, яка взялась закривати церкви, а все, що залишилось в них, грабувати. Але люди не переставали ходити до каплички та джерела. Працівники правоохоронних органів неодноразово розганяли віруючих, перекривали дорогу до неї.

Одного дня фігуру Божої Матері було зруйновано й розкидано кусочками по лісу. Люди віднайшли ці кусочки, склали заново фігуру, але не могли знайти голову Пресвятої Діви. Тому одному жителю с. Боринич приснився сон. Явилась Пресвята Діва і каже: „Голова з фігури знаходиться в криниці під намулом. Піди і викопай її”. Чоловік рано встав і пішов до каплички копати. Копав копав і нічого не знайшов. На другу ніч знову приснилась Мати Божа, яка сказала: „Копай ще і найдеш”. Він знову почав копати і знайшов голову. Ще кілька разів після цього знищували фігуру Божої Матері, а капличку спалили і рештки розрівняли трактором. Але люди, які віками ходили до каплички та джерела, не змогли змиритися з такими знущаннями над святинею. І своїми силами збудували на цьому місці нову капличку, почистили криниченьку.

Народ і по сьогоднішній день ходить молитися до каплички і пити чудодійну водицю. Найбільша відправа біля Зозулиної криниці відбувається кожного року на Спаса.

Доречним слід відмітити ще один не менш важливий факт з історії каплички біля криниченьки. Папа Римський надав грамотою від 2 березня 1865 року відвідувачам тієї каплички цілковитий відкуп в святкові дні Благовіщення, Состраданія Пресвятої Богородиці в день Св. Апостолів Петра і Павла.