Вівторок, 19.03.2024, 06:39
К В І Т Н Е В Е
Жидачівський район Львівська область
Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
с.Квітневе [19]
НГО "ДЗВІН" [21]
Зі світу по крихті [29]
МОВА САЙТУ
Форма входу
Наша кнопка
Наша кнопка для Вашого сайту:
сайт Квітневого
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КОМЕНТАРІ
http://ukrdim.info
Оренда квартир подобово в Україні

Забув сказати: Оксана Франків теж не відповіла. Я її знайшов по редакціях, не цікаво журналістці.

А от і відповідь, я було думав, що він Галини Чайки, а виявилось, що від Галини Козяр. Нема часу на

Не побачили чи не знають, що відповісти?
Раніше, як я вже помітив, такої традиції не було. То

А я зрадів! От добре, які хлопці і дівчата!
Аж дивлюсь: 2012. Ну то треба реанімувати проект?

Головна » 2016 » Травень » 7 » Галина КОЗЯР: «Основний ресурс громади — це люди»
13:15
Галина КОЗЯР: «Основний ресурс громади — це люди»

Остаточне рішення про об’єднання приймалось вже на рівні Львівської ОДА та Кабінету Міністрів України. В результаті до переліку 159 об’єднаних громад в Україні ввійшла й Новострілищанська ОТГ.

Відповідно до паспорта, кількість населення станом на 1 січня 2015 року в об’єднанній громаді – 2716 осіб. Площа громади - 7193,6 м кв., до неї входить 11 населених пунктів. У громаді функціонує 1 школа I-III ст.,1 школи I-II ст., НВК та один дитячий садочок. На території громади працює амбулаторія, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, станція «швидкої допомоги», 9 Народних домів, 7 бібліотек, комунальне господарство.





- Тож що відбулося після 25 жовтня 2015 року? З якими стартовими фінансовими можливостями ради прийшли до об’єднання й що отримали, так би мовити, на виході, адже Новострілищанську ОТГ у владних кабінетах району не вважали спроможною?

- 25 жовтня 2015 року відбулися перші вибори в об'єднаній громаді й почався процес формування органів управління цієї громади. Новострілищанську раду об'єднаної громади сформували 14 депутатів. На посаду голови тергромади претендувало 4 кандидати. Виборці наділили мене повноваженнями селищного голови. До виконання повноважень депутати та селищний голова приступили з 24 листопада. У зв'язку з тим, що не було прийнято ряд важливих законів, новоутворені громади не могли повноцінно розпочати свою діяльність, деякий час стоячи на роздоріжжі: йти шляхом ліквідації рад, що увійшли в об'єднання (а це довготривала й складна процедура) чи все ж дочекатися змін до законодавства. Врешті Верховна Рада, ухваливши відповідні закони, дала можливість проводити реорганізацію рад, які увійшли в об'єднану громаду.

22 грудня відбулася сесія Жидачівської районної ради, рішенням якої нам передано в управління бюджетні установи освіти, охорони здоров'я, культури.

30 грудня Новострілищанська селищна рада прийняла бюджет, і з 1 січня 2016 року ми почали функціонувати як повноцінна громада.

Бюджет Новострілищанської селищної ради ОТГ на 2016 рік - 9 млн. 622 тис.790 грн. З них кошти державного бюджету на виконання делегованих повноважень: 2 млн. 871 тис. 500 грн — це освітня субвенція; 1 млн. 664 тис. 200 грн — медична субвенція. Базова дотація – 1 млн. 156 тис. 300 грн.

Вільний залишок на кінець 2015 року – 742 тис. 740 грн. З них на співфінансування проектів спрямовано 592 тис. 740 грн. Зокрема ми заклали співфінансування на реконструкцію водоканалу в Нових Стрілищах (160 тис. грн), облаштування модульної котельні для школи в Нових Стрілищах (80740 грн), на розроблення генерального плану (100 тис. грн), ремонт доріг (200 тис. грн), на проекти, що фінансуватимуться з обласного бюджету, а також на реконструкцію вуличного освітлення - 240 тис. грн.

Якщо ви запитаєте, чи вистачає нам субвенції з державного бюджету, щоб забезпечити нормальну роботу освітньої чи медичної галузей, то відповім, що ні. Ми на території нашої об'єднаної громади не закрили жодної школи, а це середня школа I-III ст. у Нових Стрілищах, школа I-II ст. у Баківцях, навчально-виховний комплекс у Квітневому та дошкільний навчальний заклад у Нових Стрілищах. Загальні видатки на освіту 4 млн. 612 тис. 408 грн. Тож, як бачите, нам довелося суттєво дофінансовувати цю галузь, але ми керуємось таким принципом: якщо сьогодні закриватимемо школи, то щоб завтра не довелося будувати тюрми. Тому освіта для нашої громади є одним із пріоритетів. Щодо охорони здоров'я, то ще буквально до 24 грудня 2015 року передбачалося, що окремо надходитиме субвенція для первинної медицини (тобто амбулаторії, ФАПи) й окрема сума для потреб вторинної медицини (лікарні). На практиці виявилось не так. Оскільки в нас немає лікарні, то субвенцію, передбачену для вторинної медицини, ми б мали перераховувати до районного бюджету. У районному бюджеті ж передбачено 1 млн. 40 тис. 500 грн, й ми цьогоріч погодились на таку суму і заклали її в своєму бюджеті. Тож на потреби первинної медицини нам залишилось 660 тис. грн. Проте за бюджетними розрахунками потреби значно більші - загалом 921 526 грн. Ми цей розрив знову ж таки дофінансовуємо з нашого бюджету. На сьогодні всі захищені статті бюджету (заробітна плата, енергоносії) профінансовано до кінця року. В нас немає ризиків щодо невиплати заробітної плати. Ми маємо бюджет розвитку для проведення благоустрою й для співфінансування проектів. Дуже дивно для мене чути про те, що ми начебто понабирали кредитів на 8 млн. грн. Це такі абсурдні речі, які хтось навмисно поширює для дезінформації та введення в оману жителів громади.

Сьогодні проведено аналіз розвитку, є соціально-економічна оцінка нашої громади, яку нам надіслали з департаменту фінансів Львівської ОДА. Згідно з цим аналізом, що враховує рівень надходжень на одного жителя, бачимо, що з 15 громад в області на першому місці Тростянецька громада, в якій на одного мешканця припадає 411 грн, на другому - Новокалинівська (319 грн), на третьому Бабинська (247 грн), четверта - Новострілищанська громада (211 грн), на п'ятому місці Гніздичівська (150 грн на одного жителя). Якщо порівняти, до прикладу, з бюджетом Жидачівського району, то на 1 мешканця району припадає 217 грн. Це з урахуванням власних надходжень без бюджетних трансфертів, тобто ті надходження, які заробляє сама громада.

- Перш ніж об’єднатися, брали до уваги фінансові показники трьох рад за 2014 рік. Сьогодні рада вже об'єднаної громади сформувала свій бюджет. За показниками прогнозований і реальний дуже різняться? Адже досі лунали закиди про те, що Новострілищанська ОТГ неспроможна фінансово, й тому, мабуть, вважали таке об'єднання невиправданим.

- Про неспроможність може йти мова в тому випадку, коли нам не вистачає коштів для власного існування. Цей бюджет, який брався для розрахунків на основі аналізу попереднього року й розраховувався за формулою, передбачав, що бюджет нашої громади після об'єднання становитиме до 2 млн. грн. Сьогодні ми маємо цю суму вдвічі більшу.

- Ви маєте на увазі власні надходження?

- Так, саме власні надходження. Це 3 млн. 678 тис. 50 грн. План на перший квартал 764 тис. 970 грн, перевиконання 1 млн. 880 тис. 386 грн, у відсотковому відношенні це 142,5. Власне ці кошти ми спрямовуємо на наш розвиток. І робимо це розумно, економно й з перспективою для подальшого розвитку. Цього року наша громада подавала проекти на конкурс Державного фонду регіонального розвитку. Подали три проекти: реконструкція водоканалу на загальну суму понад 1,5 млн. грн, влаштування модульної котельні у Новострілищанській ЗОШ. В цьому є велика потреба, оскільки нещодавно повністю вийшла з ладу теплотраса. Своїми силами ми її відремонтували. Також ми підготували ще один проект - оновлення комп'ютерного парку для роботи апарату селищної ради. На сьогодні, як нам відомо, підтримано лише два проекти — облаштування котельні та реконструкція водоканалу. Це дасть нам можливість до кінця 2016 року, якщо вдасться реалізувати ці проекти, залучити 2 млн. гривень інвестицій.

Наша громада також бере участь в обласних конкурсах. Плануємо залучити кошти для проведення вуличного освітлення с. Кнісела з використанням інноваційних технології (сонячні батареї). Також подано проект щодо влаштування дитячого майданчика на території Квітневого НВК, де рада дофінансовує 50% до проекту. Але хочу зауважити, навіть якщо ці два проекти не будуть підтримані в області, ми власними силами зможемо їх реалізувати.

- У квітні має надійти державна субвенція в розмірі 2 млн. 58 тис. грн. Як саме вона розраховується для об’єднаних громад?

- Насправді доволі цікавий механізм розрахунку цієї субвенції запропоновано урядом. Мені прикро, що досі цього людям ніхто особливо не роз'яснював. Нас здивував невеликий розрив у сумі між нашою та Гніздичівською громадою (2 млн. 90 тис. грн). Адже за чисельністю Гніздичівська громада є набагато більшою ніж наша. В основі розрахунку субвенції (1 млрд. грн на 159 громад) враховується площа об'єднаної громади та кількість сільських жителів. Якщо в Нових Стрілищах 847 мешканців, то їх не враховують, а беруться до уваги лише жителі сільських територій. Тепер власне всім зрозуміло, чому так заохочували, щоб якомога більше сіл об'єднувалось довкола Ходорова. Чим більше у громаді сільського населення, тим більша надходитиме субвенція.

- Кошти - це добре, але чи є стратегія розвитку громади, які перспективи бачите на найближчі роки?

- Ми знаходимось на початку цього шляху. Звісно, моє бачення може бути одне, але те, чого хочуть люди, - це те, до чого мені як селищному голові потрібно прислухатися. Перед виборами під час спілкування із громадою я говорила людям, що намагатимусь прислухатися до них. Ми проводимо сходи села. За 2 місяці провели вже 10 таких зустрічей, на яких намагаюсь дізнатись про проблеми, які є на території, почути людей, які там живуть, і пробуємо поступово вирішувати ці проблеми. Також ми проводили зустрічі із працівниками освіти, охорони здоров'я, культури, пропонували їм подавати свої пропозиції, запити. Хотіли дізнатися, які проблеми вони бачать у своїх установах, як вони бачать їхнє вирішення. В результаті таких зустрічей сформували програму соціально-економічного розвитку. Ця програма спланована на один рік, але в ній ми намагаємось закласти довгострокові пріоритети.

Звичайно, в громаді є проблеми, деякі з яких чекають свого вирішення у стінах парламенту. Як приклад, це невизначеність щодо земель за межами населених пунктів, які б мали в результаті об'єднання громад перейти в їх управління. Однак на сьогоднішні це питання не вирішується. Варто зазначити, що землі за межами населених пунктів - це не тільки рілля і пасовища, а й стави, кар'єри з покладами піску, глини. Це той резерв для подальшого розвитку.

- Який основний ресурс громади ви бачите, що допоможе їй розвиватися в подальшому?

- Основний ресурс — це люди. Від них в першу чергу виходитиме або бачення подальшого розвитку, або пасивного споглядання. Звичайно, в нас є доволі багато ресурсів, які, якщо правильно їх використовувати, зможуть забезпечити розвиток громади: це і мінеральні джерела в Кніселі, є історичні місця, які приваблюватимуть туристів. У нас з'явився інвестор, який зацікавлений у відкритті в нашій громаді швейного цеху. Перспективи є і їх чимало. Однією з проблем є те, що інфраструктура дещо занедбана й потрібно чимало коштів для її відновлення, але це знову ж таки інвестиція в розвиток, в майбутнє.

- Повернемось до управління. Який сьогодні штат громади?

- Апарат селищної ради ми формували з огляду на типові штатні розписи, які затверджені для подібних громад. Сьогодні наш апарат - це 27,5 штатних одиниць. Він ще до кінця не сформований, є вакансії, й ми в пошуках кваліфікованих працівників. До прикладу, сьогодні нам вкрай потрібні адміністратор та реєстратори для Центру надання адміністративних послуг. В апараті ради з’явилися такі посади як заступники селищного голови, їх у нас два, начальник фінансового управління, керівник відділу освіти, методист відділу освіти, збільшилась і кількість бухгалтерів. Ознайомитись із шатним розписом та видатками на його утримання, можна буде на нашому сайті, що запрацює найближчим часом.

- Раду громади формують депутати, які представляють інтереси донедавна ще різних громад, як вони комунікують між собою та ви як голова знаходите спільну мову з депутатським корпусом?

- Це питання досить цікаве. Це знаєте, як у хаті, де є кілька господарів. Фактично люди звикли ще асоціювати себе з окремими радами, і депутати між собою конкурують, але потроху починають розуміти, що все-таки це є одна рада і спільні проблеми, як, зрештою, й спільні перспективи. Приємно, що депутати всі сумлінно ставляться до своїх громадських обов'язків, розуміють свою відповідальність перед виборцями, активно долучаються до розвитку своїх населених пунктів, до написання проектів. Депутати потроху вивчають проблеми, потреби своїх територій, пробують виносити їх на рівень ради, разом шукати шляхів вирішення.

Незабаром запрацює сайт громади, де можна буде ознайомитись не лише з офіційними документами ради, виконавчого комітету, селищного голова, але й дізнатися чим живе громада, як вона розвивається, долучатися до її розвитку через Інтернет-звернення. Сесії нашої ради відкриті, завжди можна прийти на їх засідання, послухати, як працює апарат ради, депутати, які проблеми вирішуються. Практикуємо на дошці оголошень вивішувати важливі повідомлення, зокрема й рішення ради. Для прикладу, на останньому засіданні сесії, окрім іншого, депутати погодили виділення 40 тис. грн (по 10 тис. грн) для проведення поточного ремонту в Народних домах сіл Баківців, Репехова, Трибоківців, Кнісела. Вийшла з ладу машина амбулаторії, тому рада виділила 14 тис. грн для її ремонту. Також для потреби Баковецької школи закуплено меблі для шкільної їдальні, для придбання електричної плитки у Квітневому НВК. Таких прикладів можна наводити безліч.

- Децентралізація передбачає наближення адміністративних послуг до громадян. Які послуги вже можна отримати в об'єднаній громаді та які з них можна буде отримати найближчим часом?

- Окрім видачі довідок, сьогодні селищна рада вже проводить реєстрації місця проживання громадян, відповідні повноваження їй передала державна міграційна служба.

Укладено угоду з науково-виробничою фірмою “ГРІС” щодо впровадження системи “Галерея послуг” (адміністративних послуг) у ЦНАП Новострілищанської селищної ради. Вже в найближчі дні, сподіваюсь, запрацює програмно-апаратний комплекс ЦНАПу й наші фахівці зможуть надавати весь спектр передбачених адміністративних послуг, управляти базами даних, працювати в системі єдиного сервера.

- Як ви прокоментуєте запит народного депутата Андрія Богдановича Кота щодо законності створення Новотсрілищанської ОТГ, який він подав у Генпрокуратуру?

- Скажу чесно, такий запит мене дуже здивував, тому що перед об’єднанням громади ініціативна група неодноразово безпосередньо зверталися до народного депутата як представника інтересів громадян району у Верховній Раді України, як до людини, якій ми довірили захист наших територій. Андрій Богданович приїжджав до нас на зустрічі з громадою, висловлював свої думки, одна з яких та, що він не бачить нас як громаду. Тоді ми зрозуміли, що допомоги від народного депутата очікувати не варто, але це не перешкодило нам оцінити фінансову спроможність майбутньої громади, порахувати наші видатки. І ми побачили, що як громада ми будемо спроможними. Тому для мене щонайменше є дивним те, що вже після того, як відбулися перші вибори в об’єднану громаду, яким передували висновки Львівської ОДА, КМУ про те, що громада створена законно, відповідно до перспективного плану Жидачівського району, аж тут раптом народний депутат подає такий запит у Генеральну прокуратуру про законність об’єднання. Якщо шукати огріхи, то, напевно, не в нашій громаді, а в сусідній, адже саме проти об’єднання в Ходорівську ОТГ виступала Грусятицька сільська рада. Чомусь правоохоронні органи не цікавляться тим, наскільки законно відбувалося об’єднання цієї громади. Натомість нещодавно в нашу громаду навідався представник із Служби Безпеки України, який попросив документи, що стосуються нашого об’єднання. Звичайно, ми йому запропонували звернутися в Львівську ОДА, але оскільки нам немає чого приховувати, то ми надали документи для ознайомлення. Але мене як голову знову ж таки дивують публічні виступи народного депутата, зокрема у вашій газеті («Новий час» від 17 березня), де вкотре йде мова про неспроможність Новострілищанської ОТГ. Складається таке враження, що Андрій Богданович не цікавиться тим, як працює громада, бо якщо й цікавиться, то в якийсь йому лише вигідний спосіб. Якщо б він щиро вболівав за громаду, за людей, які у ній живуть, то б побачив, що в нашій громаді простежується економічний розвиток.

- Які прогнози щодо виконання бюджету сьогодні, наскільки вони позитивні чи негативні?

- Станом на лютий у нас перевиконання становило 113%. Січень у нас був нестабільним, відкривались нові рахунки, відбувалися певні пертурбації. У лютому ми вже мали перевиконання, у березні-квітні ситуація теж була позитивною. Бачимо стабільність і тенденцію розвитку.





Розмовляла Оксана ФРАНКІВ.

Категорія: с.Квітневе | Переглядів: 1447 | Додав: admin | Теги: Галина Козяр, бертишів, квітневе, Новострілищанська ОТГ, Репехів | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
avatar
1
Вітаю шановну Голову, читачів сайту. Їх, як можна  побачити з переліку є зареєстрованих, зо два десятки. І, мабуть, таких, що бувають на сайті, але не реєструються, ще з десяток-другий? Чи я помиляюсь?
Я до чого веду. Що люди - головний ресурс, то без сумніву. Але сьогодні, мабуть, вони б мали бути охоплені електронною комунікацією? Депутати - обов'язково. Включно з районними, обласними і народними. І не просто зареєстрованими, а представленими відповідними аргументами, позиціями стосовно тих чи інших важливих питань. Щоб громада бачила не просто поважну людину, а саме бачення тої людини як поточного стану, так і траєкторії розвитку.
Переглядаючи сайт я таких матеріалів не знайшов. Як і дискусії чи аргументації на користь альтернатив розвитку, пропозицій. Аби їх мати, то треба актив, депутатів в першу чергу, але не тільки, побачити в електронному товаристві? Чи можна і в реалі все те мати? Як на мене, то ні. Електронна комунікація є на кілька порядків ефективнішою. І був же згаданий новий сайт?
Є тема подумати?
avatar
2
Не побачили чи не знають, що відповісти?
Раніше, як я вже помітив, такої традиції не було. То на часі започаткувати.
avatar
3
А от і відповідь, я було думав, що він Галини Чайки, а виявилось, що від Галини Козяр. Нема часу на спілкування.
Ну, зараз нема, може з часом з"явиться.
Тут, зрозуміло, постає питання, сайт, на якому нема часу спілкуватись - він навіщо потрібен? Це колись була комуністична преса, що нас направляла. І редактор публікував тільки те, що затвердив партком.
Зараз ми всі вільні, демократичні, говоримо те, що думаємо. Але говорити без відповіді...
Я сподіваюсь, що з часом голова сільради до питання повернеться. Мої питання, а може і єдине стосовно того, що таке діалог і чи може бути без нього поступ у громаді - питання залишилось.
Принагідно спасибі адміну, що не видаляє дописи. Може хто не знає, але багато з адмінів на наших демократичних сайтах чинять саме так. І не тому, що там мати чи ще щось таке, мати, як раз, лишаються, а незручні запитання щезають. Разом з надією на той самий діалог.
avatar
4
Забув сказати: Оксана Франків теж не відповіла. Я її знайшов по редакціях, не цікаво журналістці.
avatar
Пошук
Календар
«  Травень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Випадкове ФОТО
Архів записів
Block title
   
ВАРТО ЗНАТИ
[
Як знайти людину в Україні? (7)
[
Історико – етнографічна експедиція. (4)
[
Апітуризм – інноваційний напрямок у бджільництві (3)
[
"Діти - квіти доглянемо разом" (1)
[
СКАТЕРТЬЮ ДОРОГА Советская Социалистическая Святая Русь (1)
[
Продам Батьківщину. Без посередників (1)




ДРУЖНІ САЙТИ

сайт Бистрого
 
 
kvitneve.ucoz.org