Відповідно до поданого Львівською ОДА та Офісом реформ перспективного плану, на Львівщині замість теперішніх 710 місцевих рад може утворитися 160 спроможних громад. На початку процесу йшлося про 136 громад, а згідно з урядовою методикою створення громад Львівщина мала б вмістити всього 42 спроможні громади.

Відповідно до затвердженого на обласній сесії перспективного плану, на найбільшу в області кількість громад планують розподілитися у Жовківському районі (17), а на найменшу - у Буському (3).

Після громадських обговорень, оприлюднення перспективного плану, підготовленого Жидачівською РДА, кількість об’єднаних громад збільшилась і у нашому районі. Так, свого часу з ініціативами про формування спроможної громади виступили Новострілищанська та Гніздичівська селищні ради. Про своє бажання приєднатися до майбутніх спроможних громад заявили сусідні до цих громад ради. Тож у кінцевому варіанті перспективний план Жидачівського району, що пройшов затвердження на сесії Львівської обласної ради, включає не три, а п’ять громад.

Як після реформи виглядатиме Жидачівщина?

За інформацією Офісу реформ, Перспективний план формування спроможних громад Жидачівського району, схвалений Львівською обласною радою, виглядає так:

1. Жидачівська територіальна громада – м. Жидачів, с. Бережниця, с. Журавків, с. Заболотівці, с. Загурщина, с. Рогізно, с. Вільхівці, с. Іванівці, с. Волиця-Гніздичівська, с. Пчани, с. Тейсарів, с. Туради, с. Заріччя, с. Дем'янка-Лісна, с. Дем'янка-Наддністрянська, с. Межиріччя, с. Млиниська, с. Голешів, с. Лапшин, с. Смогів.

2. Гніздичівська територіальна громада - смт. Гніздичів, с. Покрівці, с. Королівка, с. Лівчиці, с. Руда, с. Ганнівці.

3. Журавнівська територіальна громада – смт. Журавно, с. Новошино, с. Володимирці, с. Заграбівка, с. Маринка, с. Подорожне, с. Зарічне, с. Демівка, с. Корчівка, с. Лисків, с. Романівка, с. Любша, с. Антонівка, с. Мазурівка, с. Мельнич, с. Буянів, с. Лютинка, с. Монастирець, с. Которини, с. Протеси, с. Старе Село, с. Облазниця, хутір Воля-Облазницька, хутір Дунаєць, с. Жирівське, с. Корнелівка, с. Махлинець, с. Нове Село, с. Сидорівка, с. Крехів, с. Сулятичі, с. Чертіж, с. Дубравка, с. Тернавка.

4. Новострілищанська територіальна громада - смт Нові Стрілища, с. Старі Стрілища, с. Лінія, с. Баківці, с. Закривець, с. Квітневе, с. Репехів, с. Трибоківці, с. Кнісело, с. Бертишів, с. Орішківці.

5. Ходорівська територіальна громада – м. Ходорів, с. Бортники, с. Букавина, с. Демидів, с. Молотів, с. Вербиця, с. Вовчатичі, с. Садки, с. Сугрів, с. Жирова, с. Бородчиці, с. Городище, с. Заліски, с. Загірочко, с. Добрівляни, с. Піддністряни, с. Кам'яне, с. Рудківці, с. Молодинче, с. Новосільці, с. Підліски, с. Черемхів, с. Отиневичі, с. Городищенське, с. Дуліби, с. Чорний Острів, с. Бориничі, с. Голдовичі, с. Дроховичі, с. Лучани, с. Грусятичі, с. Ліщин, с. Дев'ятники, с. Калинівка, с. Прибілля, с. Юшківці, с. Соколівка, с. Кологори, с. П'ятничани, с. Сенів, с. Ходорківці, с. Вибранівка, с. Березина, с. Борусів, с. Бринці-Загірні, с. Бринці-Церковні, с. Чижичі.

Які переваги отримають та за що відповідатимуть об’єднані громади?

Як відзначають експерти, спроможність громад залежатиме від того, наскільки економічно розвиненою є територія, на якій об’єднуються ці громади, та скільки населення проживатиме у них і відповідно вестиме активну господарську діяльність. Зокрема в одному з коментарів голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик відзначив: «Якщо об'єднувати громади в районах, де немає робочих місць, де бюджетоутворення дуже ускладнене (це гірські райони), то скільки їх не об'єднуй, спроможними вони стануть нешвидко. А якщо говорити про громади біля Львова, то там і одна громада може бути спроможна».

Для того, щоб скарбниці об’єднаних громад належно поповнювались і залишались кошти не лише на утримання апарату громади, а й на її розвиток, потрібно буде створювати нові робочі місця, шукати відповідальних інвесторів, охочих брати в оренду землю, майно, зрештою вводити місцеві податки та збори.

До прикладу, депутат обласної ради, експерт з питань самоврядування Василь Куйбіда відзначив, що ключове завдання децентралізації полягає не в тому, щоби просто об'єднати громади, а щоб вони були направду спроможними. Василь Куйбіда розповів, що у Європі спроможною громадою вважають, зокрема, таку, що налічуватиме не менше 20 тисяч населення.

В Україні під час розробки планів адміністративно-територіальної реформи планувалось об'єднувати громади, де б проживало 10 тисяч мешканців.

Про досвід європейських країн у реформі місцевого самоврядування та децентралізації, економічну доцільність та переваги об’єднаних громад розповідали експерти Українського інституту міжнародної політики, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства під час семінару «Подолання стереотипів стосовно децентралізації на основі кращих іноземних практик та українських законодавчих ініціатив», що відбувся 8 липня у Львівський ОДА за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Якщо говорити про економічні переваги об’єднаних громад, то держава пропонує алгоритм наповнення місцевих бюджетів, збільшуючи частку податкових надходжень та запроваджуючи нові податки та збори.

Зокрема джерела наповнення місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад виглядатимуть так: податки: 60% - податку на доходи фізичних осіб; 25% - екологічний податок; 5 % - акцизний податок, 100% - єдиний податок; 100% - податок на прибуток підприємств і установ комунальної форми власності; 100% - податок на майно (нерухомість, земля, транспорт). Місцеві збори: 100% - державне мито; 100% - плата за надання адміністративних послуг, адміністративні штрафи та санкції; 100% - орендна плата за користування майном, що перебуває у комунальній власності; 25% - рентна плата за користування надрами та спец використання води.

Крім цього, нікуди не дівається підтримка держави на виконання делегованих повноважень. Це, зокрема, трансферти з державного бюджету (базова дотація, медична та освітня субвенції, капітальні трансферти).

Для об’єднаних громад відкривається можливість залучення коштів у рамках програм та грантів від міжнародних фінансових організацій та ЄС, коштів у рамках проектів Державного фонду регіонального розвитку.

На що йтимуть основні витрати об’єднаної громади? До основних видатків об’єднаної територіальної громади належатимуть: середня шкільна та позашкільна освіта (через освітню субвенцію); дошкільна освіта; первинна медична допомога та швидка допомога (через медичну субвенцію); громадська безпека та муніципальна міліція; житлово-комунальне господарство; місцева інфраструктура (дороги, мережі водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, освітлення вулиць); організація пасажирських перевезень на території об’єднаної громади; пожежна охорона; утримання та організація роботи об’єктів соціального і культурного призначення (будинків культури, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків); стратегічне та генеральне планування розвитку території; благоустрій території; соціальна допомога через територіальні центри.

За умови створення об’єднаної територіальної громади до 15 липня громада отримує можливість фінансуватись з Державного фонду регіонального розвитку.

Громада отримує статус і повноваження міста обласного значення, що передбачає прямі стосунки з державним бюджетом України (за умови об’єднання до 15 жовтня, передуючого бюджетному року). Бюджет об’єднаної територіальної громади починає працювати виключно з початку нового бюджетного року.

Серед переваг, що отримає об’єднана територіальна громада, – можливість управління земельними ресурсами в межах та поза межами населених пунктів об’єднаної територіальної громади. Вся земля районного підпорядкування розподілятиметься між об’єднаними територіальними громадами.

Завершальним етапом формування громад є перші вибори до об’єднаних територіальних громад. Допоки не будуть призначені вибори в об’єднані територіальні громади, доти діятимуть повноваження органів місцевого самоврядування, тобто сільських, селищних, міських рад.

Важливим аспектом у процесі добровільного об’єднання територіальних громад є той факт, що в період від прийняття рішення про добровільне об’єднання територіальних громад до формування органів місцевого самоврядування ОТГ забороняється відчуження, передача в оренду (користування), заставу (іпотеку), лізинг, концесію, оперативне управління об’єктів комунальної власності територіальних громад, що об’єдналися (ст. 4 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад»).

Перспективний план області затверджено. Що далі?

Після того, як перспективний план області отримав схвалення на сесії Львівської обласної ради, за його експертну оцінку візьмуться на рівні Кабінету Міністрів України.

- До Міністерства регіонального розвитку надходять всі паспорти, перспективні плани об’єднаних громад районів, загальний перспективний план області. Відпрацьовує міністерство кожну громаду, робить свої експертні висновки. Крім цього, їх відпрацьовують три Асоціації і три міністерства: Міністерство фінансів, Міністерство економіки і Міністерство юстиції. Після цього робиться загальний експертний висновок і пишемо проект рішення Кабінету Міністрів щодо затвердження цього плану. Фактично кожен перспективний план має такий проект рішення: Кабінет Міністрів України затверджує перспективний план формування об’єднаних громад тої чи іншої області в частині. І далі йде перелік тих громад, які реально можуть стати спроможними, відповідають Методиці і отримали схвалення всіх погоджувальних структур, про які йшлося вище. Саме ці громади отримають державну підтримку, - відзначила під час семінару представник Мінрегіонбуду Лідія Євтушенко.

Оксана ФРАНКІВ.

Народний Часопис "Новий Час"