Платники податку. До платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  належать власники об'єктів житлової нерухомості-фізичні особи, тобто громадяни як учасники цивільних відносин, а також юридичні особи - організації, створені та зареєстровані у встановленому порядку.
Крім того, платниками даного податку можуть бути власники об'єктів житлової нерухомості нерезиденти-громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами нашої держави, які створені та провадять свою діяльність відповідно до нормативно-правового поля іноземної країни.

 Також визначено перелік платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб. У цьому випадку механізм визначення платників податку на нерухоме майно такий.

 По-перше, якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, платником є кожна з цих осіб за належну їй частку. По-друге, якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. По-третє, якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єкти оподаткування - це житлова нерухомість, а саме: будівлі, віднесені згідно з нормативно-правовим полем до житлового фонду, дачні та садові будинки, квартири - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене для постійного проживання; котеджы - одно, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - квартира, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів (Підпункт 14.1.129 статті 14 Податкового кодексу України).

Об'єкти, що не оподатковуються:

1. Об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності).
2. Об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження або безумовного (обов'язкового) відселення.
3. Будівлі дитячих будинків сімейного типу
4. Садові та дачні будинки, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
5. Об'єкти житлової нерухомості, що належать родинам, які виховують трьох і більше дітей (включаючи усиновлених), але не більше одного такого об'єкта на родину. Тобто йдеться про володіння нерухомістю багатодітними сім'ями.
6. Гуртожитки

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно. У Податковому кодексі України передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості та повне або часткове звільнення від сплати податку.

 Зокрема, зменшується база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи: для квартири - на 120 м2 і для житлового будинку - на 250 м2.

Ставки податку. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пов'язані з мінімальною заробітною платою як законодавчо встановленого розміру оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

 Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються сільською, селищною та міською радою за 1 м2 житлової площі об'єкта житлової нерухомості в таких межах: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, - до 1% розміру мінімальної заробітної плати; для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, - 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати (розмір такої заробітної плати встановлюється на законодавчому рівні станом на 1 січня звітного року).

Порядок обчислення суми податку. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно й органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, щоквартально в 15-денний термін після його закінчення подають органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку даного податку. Відповідно податкові органи до 1 липня звітного року обчислюють його розмір для фізичних осіб і надсилають за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити. При цьому платники можуть звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо площі житлової нерухомості, податкових пільг, ставок та нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На відміну від фізичних осіб юридичні особи самостійно обчислюють суму даного податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають податковим органам за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію.

 У той же час, якщо право власності на об'єкт оподаткування перейшло від одного власника до іншого протягом календарного року, то податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. Тобто, якщо власник об'єкта житлової нерухомості відчужив його 20 листопада 2011 року, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за період з 1 січня 2011року по 31 жовтня 2011 року, а новий власник буде сплачувати цей податок, починаючи з 1 листопада 2011 року.

Порядок сплати. Сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Строки сплати податку. Фізичні особи сплачують даний податок протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичні - щоквартально, до 30 числа,  що наступає за звітним кварталом, тобто до 30 березня, 30 червня, 30 вересня та 30 грудня.

---

Наприклад.

 Громадянин має у власності житловий будинок площею 260 м2. Ставка податку, затверджена місцевою радою становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2012 року (наприклад 1004 грн). тобто 10,04 грн. Отже, 240 м2 житлової площі звільняється від оподаткування, а за 20 м2 громадянин зобов’язаний сплатити 200 грн 80 коп.

 Податкові органи до 1 липня нараховують та визначають суму до сплати податку на нерухоме майно, а власники нерухомості зобов’язані сплатити його один раз на рік протягом 60 днів після вручення або надсилання почтою податкового повідомлення-рішення.

 Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію та сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Другий приклад
Сім'я, що складається з п’яти осіб: чоловік (резидент Італії), дружина (резидент України) і троє неповнолітніх дітей.

Дружина володіє 2 квартирами і дачею: 1. Квартира загальною площею 180 кв. метрів, житловою 130 кв. метрів; 2. Квартира загальною площею 120 кв. метрів, житловою 90 кв. метрів; 3. Дача 150 кв. метрів.

Чоловік володіє 2 квартирами і будинком: 1. Квартира загальною площею 150 кв. метрів, житловою 121 кв. метрів; 2. Квартира загальною площею 80 кв. метрів, житловою 40 кв. метрів; 3. Будинок загальною площею 350 кв. метрів, житловою 255 кв. метрів.

Базою оподаткування є житлова площа об’єкту житлової нерухомості. За наявністю у платника податків декількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо по кожному з таких об’єктів.

Спочатку розрахуємо податок на нерухомість дружини:

Перша квартира має найбільшу житлову площу. Я думаю, є сенс заявити, що ця квартира не є об’єктом оподаткування, посилаючись на ст.265.2.2, ґрунтуючись на тому, що сім’я виховує трьох дітей.

Друга квартира - житлова площа 90 кв. метрів. Тут можна скористатися пільгою згідно ст.265.4.1. База оподаткування зменшується: для квартири - на 120 кв. метрів; для житлового будинку - на 250 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за звітний період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, в якому платник податків зареєстрований або за вибором платника податку до будь-якого іншого, що знаходиться в його власності.

Третій об’єкт - дача, 150 кв. метрів. Посилаємося на ст.265.2.2, про те що садовий або дачний будинок не є об’єктом оподаткування, але не більше одного на платника податків. Тут теж нічого не потрібно платити.

Як бачимо, платити поки нічого не потрібно.

Тепер розрахуємо податок на нерухомість чоловіка: Ст.265.1.1.: «Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості». Виходячи з цієї статті, нерезидент теж виступає платником.

Перша квартира. Житлова площа 121 кв. метр. Скористаємося податковою пільгою. 121-120 = 1 кв. метр - база оподаткування для цієї квартири. Визначимо ставку податку. Ставка податку встановлюється міською радою за 1 кв. метр житлової площі: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, і житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку не може перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. У Києві вона становить 1%.

З 01.12.2011 року мінімальна заробітна плата в Україні має становити 1004,0 гривень. Будемо вважати, що на 1 січня 2012 року вона не зміниться. 1% - 10, 04 гривень, ставка податку. Розрахуємо податок для першої квартири: 1 кв. метр x 10,04 = 10, 04 гривень.

Друга квартира. Житлова площа 40 кв. метрів. 40 кв. метрів x 10,04 гривень = 401, 60 гривень.

Будинок. Житлова площа 255 кв. метрів. Скористаємося пільгою на сплату податку, ст.265.4.1. 255 кв. метрів - 250 кв. метрів = 5 кв. метрів - база оподаткування. 5 кв. метрів x 10, 04 гривень = 50, 20 гривень - податок на будинок.

Підсумуємо податок на нерухомість чоловіка 10, 04 + 401, 6 + 50,20 = 461,84 гривень на рік.