З перевагами та перспективами
територіально-адміністративної реформи Польщі нещодавно мали змогу
ознайомитись представники органів місцевого самоврядування із шести
областей Західної України. Вони є учасниками спільного проекту,
організаторами якого виступають Кашубський народний університет та
Західноукраїнський ресурсний центр (ЗУРЦ). Проект має назву «Село без
сільради – загрози чи шанс для місцевої громади?». Він спрямований на
підтримку представників місцевого самоврядування Західної України перед
викликами адміністративно-територіальної реформи й реалізовується на
прикладі досвіду «Поморської програми відродження села».
Серед учасників проекту є також і
громада с. Баківців, яку в цьому проекті представляла директор
Народного дому Наталя Павлинська.
У вересні 2009 року учасники згаданого
проекту побували з дев’ятиденним візитом у Кашубському університеті та
громадах Поморського воєводства. Про враження та набутий досвід ми й
попросили розповісти п. Наталю.
- Це була моя перша поїздка закордон.
Програма нашого візиту складалася із
теоретичної, інформаційної частини, в якій йшлося про етапи
територіально-адміністративної реформи у Республіці Польща. Проводили
порівняння становища нашої держави із Польщею та тими позитивними
змінами, яких вона досягла після реформування.
Якщо говорити про
адміністративно-територіальний устрій сусідньої країни, то він
сформований за таким принципом: воєводства, повіти, громади, які в свою
чергу поділені на староства. Громада чи гміна включає кілька сіл - від
12 до 20. Очолює громаду війт, якого обирає громада. Виконавчим
апаратом тут виступає рада депутатів, до якої входять як старости, так
і представники різних професій.
Хочу зазначити, що кожне село має свого
старосту, який працює на добровільних засадах. Також на громадських
засадах працюють і пожежні бригади. Пожежні частини є в кожній громаді.
- Як формується бюджет громад і які ще установи, окрім пожежних частин, знаходяться на утриманні гмін?
- Усі податкові збори надходять до
бюджету громади і використовуються на її потреби, також, як і в нас,
сільські ради там дотаційні. Державна дотація становить 50% загального
бюджету гміни. Громада фінансує та дбає про розвиток шкіл, дитячих
садочків, медичних закладів. Кількість шкіл залежить від повіту, числа
його жителів. Так, у громаді є одна вища школа і може бути дві або три
середніх школи, шкільний автобус, яким учні добираються на заняття.
Також є дошкільні дитячі установи, але
в переважній більшості це приватні садочки, як нам розповіли, вони
набагато вигідніші. Громада навіть допомагає приватному підприємцю,
який хоче організувати та відкрити дитячий садок, взяти кредит.
Медичну допомогу жителям гміни надають сімейні або приватні лікарі.
- А як щодо дозвілля молоді?
- Народних домів як таких дуже мало,
натомість кожне село має свою світлицю, де облаштовані спортивні зали з
тренажерами, майданчики для тенісу. Тут проводяться не лише
урочистості, а й просто зустрічаються, щоб обговорити якісь справи села
чи просто відпочити у приємній компанії.
Зараз у громадах реалізується урядова
програма, за якою до 2012 року в кожному селі мають збудувати стадіони.
На це виділяє кошти уряд чи залучаються гроші з проектів.
- Хто б не повертався з-за кордону, перше їхнє враження – це добрі дороги. За чиї кошти їх будують?
- За кошти громади. Більш як 1,5 млн
злотих громада, в якій ми перебували, витратила на ремонт дороги. Але
це гроші не викинуті на вітер.
Окрім доріг, вражає і чистота в селі.
Всюди стоять контейнери, призначені для різних видів сміття. Якщо
мешканець утримує корову чи домашню птицю, то ніколи не випустить її на
загальну вулицю.
А загалом, у переважній більшості, сільським господарством займаються фермери, фермерські господарства.
Проведена поляками реформа також
довела, що багато в розвитку місцевого самоврядування залежить від
активності самої громади, від її здатності згуртуватися та обговорити
шляхи вирішення тих чи інших проблем. І використати дані їй можливості
чи за кошти самої громади, чи за допомогою проектів Європейського союзу.
Оксана ФРАНКІВ.
www.newtime.lviv.ua
| 
