Поняття часу є однією з найголовніших категорій буття кожного суспільства. Невипадково в культурах різних народів від найдавніших часів і до сьогодення так багато уваги приділяють алегоріям часу (от хоча б величні єгипетські сфінкси!), а дискусії довкола ролі та значення історичного минулого, його осмислення в конкретній історичній спільноті ("звідки ж пішла земля Руська?”, – роздумував Літописець) залишаються актуальними і в традиційних, і в постмодерних суспільствах. Кожна історична епоха розставляє свої наголоси у трактуванні подій і явищ, пропонує нові моделі вирішення найважливішого завдання музи Кліо – з’ясування ролі та обставин життя Людини у просторі та часі.
Вивчення історії як елемента давньої "eruditio”, форми алегорично-ціннісного осмислення минулого та сучасності, чи власне предмета наукового знання, має значні традиції в ЛНУ ім. Івана Франка. Кількасотлітня історія навчального закладу фіксує всі головні напрями пізнання історичного минулого – від історії як засобу поглиблення риторичної культури та хронікальних записів XVII ст. до найновіших методологій, що дають змогу трактувати історичну науку як особливу сферу співдії наукових дисциплін різних циклів (не лише гуманітарного) та напрямів. Важливою сторінкою досвіду сучасного історичного факультету стали дослідницькі та науково-педагогічні традиції школи видатного українського вченого М. Грушевського. Першим деканом реорганізованого 1939 р. факультету був один із найяскравіших її представників професор Іван Крип’якевич.
Події, дати, персоналії, без сумніву, є основою історичного знання, але аж ніяк його не вичерпують. Студент історичного факультету зможе зреалізувати свій інтелектуальний потенціал, вивчаючи історичне минуле як засіб пізнання світу, колективної ідентифікації, як спосіб формування та реконструкції історичної свідомості. Ким є історія для сучасника – вчителькою чи наглядачкою? Чи можливе, і наскільки, пізнання історії? Чи можливі історичні реконструкції? Що саме відтворює історик, вивчаючи історичні джерела, – минулу дійсність чи уявлення про неї? Якими можуть бути історичні джерела? Як впливає їх вибірковість на пізнання минулого? Якими методами послуговуються сучасні служителі Кліо? Як вивчити "паралельний світ” уявлення історичного суспільства про себе? Чи існує прогностична функція історії? Зрештою, як пізнати минуле, не "наділивши” його власними уявленнями та стереотипами, і як сучасне суспільство формує думку про себе?
Ці, як і значна кількість інших цікавих та актуальних питань, упродовж навчання спонукатимуть студента до пошуку відповідей, а головне – шляхів їхнього розв’язання. Саме тому особливої уваги на факультеті надають вивченню не лише загальноісторичних курсів і дисциплін, а й предметів, що дають змогу якнайдокладніше заглибитися в "лабораторію” історика, опанувати широкий спектр знань, необхідних для формування інтелектуальної особистості людини третього тисячоліття. Йдеться про комплекс джерелознавчих дисциплін, поглиблене вивчення соціології, етнології, давніх і сучасних іноземних мов тощо.
Навчальний процес на факультеті забезпечують дев’ять кафедр: археології та історії стародавнього світу; історії середніх віків та візантиністики; історії слов’янських країн; нової та новітньої історії; давньої історії України та архівознавства, новітньої історії України; етнології; історичного краєзнавства; історії та теорії соціології.
Фахівців готують за двома напрямами ("Історія”, "Соціологія”) та п’ятьма спеціальностями: "Історія”, "Архівознавство”, "Етнологія”, "Археологія”, "Соціологія”.
 студенти-етнографи під час проходження практики
в с. Квітневе, Жидачівського району Львівської області.
липень 2008р.
Факультет має денне і заочне відділення. До послуг студентів – багаті фонди Наукової бібліотеки Університету, кафедральні книгозбірні, сучасний комп’ютерний клас. На факультеті діють Музей археології, Кабінет спеціальних історичних дисциплін, фонди та колекції яких дають змогу належно ілюструвати та унаочнювати навчальні курси, поглиблювати знання, а також працювати над науковими роботами.
Щоб забезпечити належний рівень викладання курсів та опанування навичок наукової та педагогічної роботи, історичний факультет підтримує зв’язки з низкою академічних, бібліотечних, архівних і музейних установ України. Завдяки такій співпраці студенти отримують доступ до джерельних матеріалів, мають базу для проведення навчальних та виробничих практик. Організація навчальних практик є одним із найважливіших аспектів підготовки сучасного фахівця. Саме тому впродовж кількох років студенти вчаться реалізовувати теоретичні знання та засвоєні навички, відповідно до спеціальностей, беручи участь в археологічних, етнографічних та краєзнавчих експедиціях, соціологічних проектах, працюючи у відділах та підрозділах архівно-музейних установ.
Окрім того, історичний факультет підтримує тісні контакти з науковими та навчальними установами Польщі, Австрії, Німеччини, Угорщини, США, Росії та ін. Щороку найкращі студенти факультету мають змогу отримувати стипендії, брати участь у конференціях, школах та стажуваннях за кордоном, поглиблювати рівень фахової підготовки, знання іноземних мов. Міждисциплінарні підходи у формуванні лекційних і семінарських курсів, залучення досвіду вищих навчальних закладів за кордоном дає змогу оптимізувати процес адаптації університетської освіти до вимог Болонської декларації.
Цікавим та різноплановим є щоденне студентське життя. На факультеті діють студентські наукові гуртки, історики є активними учасниками художньої самодіяльності – організаторами низки заходів (зокрема, конкурсів КВК та "Що? Де? Коли?”), творчих колективів, у репертуарі яких – і музичні фольклорно-пісенні та класичні композиції, і сучасні постановки. Студентські колективи істориків неодноразово відзначали високими нагородами конкурсів і фестивалів. Поглибленню фахових знань та організації дозвілля сприяють регулярні виїзні екскурсії до пам’яток історії, мистецтва, архітектури різних регіонів України. Студенти факультету ініціювали створення популярної серед львівської молоді газети "Літопис”. Важливою ініціативою студентів-істориків є також організація Студентського уряду, діяльність якого сприяє вихованню творчої ініціативи та взаємної відповідальності студентів.
Серед випускників історичного факультету сьогодні – викладачі вищих навчальних закладів, учителі середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, співробітники науково-дослідних академічних установ, архівів, музеїв, бібліотек, соціологічних служб не тільки в Україні, а й за кордоном. Чимало випускників історичного факультету стали відомими вченими, політичними та громадськими діячами. Високий рівень історико-гуманітарної кваліфікації, набутий за роки навчання, дає змогу випускникам ефективно конкурувати на ринку праці, сприяє розширенню їх можливостей для працевлаштування.
  Львівський національний університет ім. І. Франка
Джерело: http://kameniar.franko.lviv.ua |
